Вагомий внесок у розвиток педагогічної думки зробили грецькі філософи. Так, Демокріт вважав, що людину формує передусім життєвий досвід. Сократ і Платон обстоювали думку, що для формування людини необхідно пробудити в її свідомості те, що в ній закладено природою.
Мала в своїй основі ряд ідей, які в даний час втратили своє значення, чому і піддалися гострій критиці. В основу способів побудови навчальних предметів було покладено ідею послідовного накопичення знань. Серед форм навчання пріоритет придбала класно-урочна система викладання. Предметом педагогіки є навчально-виховний процес, а також система освіти. Об’єктом педагогіки виступає не сама людина, як така, а свідомість людини. Предмет педагогіки — особлива сфера суспільної діяльності з виховання людини, складовими частинами якої є освіта і навчання.
Це надихнуло науково-педагогічну громадськість на створення власного науково-педагогічного центру. Науковцями АПН України обґрунтовано головні принципи системи безперервної освіти, розроблено державні стандарти на всіх її етапах, структуру й основні параметри змісту освіти та ін. Пріоритетним напрямом педагогічних досліджень галузевого рівня є реалізація державної політики в галузі освіти та вироблення наукових основ задоволення освітніх потреб українського народу. Одним з основних завдань є відродження національної загальноосвітньої школи загалом і елітарних закладів (гімназій, ліцеїв, коледжів) зокрема. Не менше значення має створення нового покоління шкільних і вузівських навчальних програм, підручників і посібників.
Розділ V Теорія І Методика Управління Освітою
Досвід педагогів-новаторів, які пропонують оригінальні ідеї та системи виховання в сучасних швидко змінюються. Педагогічний факт – Це відомості про що спостерігається педагогічної дійсності, дані педагогічних вимірювань. Він може grinchenko.org.ua не бути безпосереднім результатом чуттєвого сприйняття. Педагогічне явище стає науковим фактом тоді, коли воно включається в певну систему наукового знання. Вивчаючи людини, педагогіка виділяє в человекознании свій власний аспект.
Тема 20 Форми Організації Виховного Процесу
Правильно організоване національне виховання формує повноцінну особистість, індивідуальність, яка цінує свою національну й особисту гідність, совість і честь. — напрям сучасної педагогіки, шкільної практики, який забезпечує практичне засвоєння учнями (в процесі продовження творчих традицій, звичаїв і обрядів, у діяльності, поведінці) культурно-історичних, мистецьких надбань батьків, дідів і прадідів. Те, що педагогіка в минулому висунула таку велику кількість видатних педагогів, не випадково. Розвиток науки і соціально-економічний прогрес вимагали підвищення грамотності всієї маси виробників. Ось чому, з переходом виробництва на технічну основу, розширюється мережа народних шкіл, дають необхідну освітньо-виховну підготовку дітям трудящих з тим, щоб вони могли управляти роботою машин. У загальній системі наук, в загальній системі «речей і знань» педагогіка виступає як єдина наука, що має своїм предметом виховання людини [5, c.9].
Вміння виробляються особистим досвідом, талант удосконалюється в процесі виховної практики, теоретичні знання формуються в результаті глибокого осягнення суті розвитку та виховання людини і передаються у вигляді ідей. Лише ідею, а не техніку і талант, може повідомляти одна особа іншій, і тому лише у вигляді теоретичної науки може існувати педагогіка, – підкреслював він. У Древній Греції педагогами називалися раби, яким аристократи доручали наглядати за своїми дітьми, супроводити їх в школу і з школи, нести учбові обладнання, а також здійснювати з ними прогулянки. Грецьке слово «пейдагогос» (пейда – дитина, гогос – вести) означає «детоводитель».
